У нас в ефірі ДУЖЕ радіо заслужена артистка України, українська співачка, чарівна багатодітна мама Марина Одольська.

Я знаю, що ти нещодавно повернулася з Кіпру, були гастролі в Лімасолі. Розкажи, що там доброго, як сприймала твої пісні публіка?

  • Публіка сприйняла нас на «Ура». І взагалі було приємно: півроку пісні «Небо», і де Україна, а де Лімасол – і там вже її співали! Ми не робили ставку на те, щоб десь за кордоном цю пісню почули. Це через те, що наша діаспора живе там, і вони слухають наші пісні. І коли на концерті була програма на годину, то люди танцювали, і навіть не присіли, коли включили вже пісні повільного ритму. Я, власне, обожнюю танцювати на сцені, дарувати енергетику ритму, і саме через це робимо більше танцювальної музики. Але пісні про кохання мають бути обов’язково!

А загалом, перепочити на Кіпрі вдалося?

  • Беззаперечно. У мене було три дні без дітей, з коханим чоловіком.. Ми просто всі разом постійно їздимо відпочивати на море, а нас семеро людей в сім’ї: мама чоловіка, четверо дітей і ми з Женею. Крім дітей, для нас всіх це не відпочинок.. А тут випало три дні тільки вдвох з чоловіком, Середземне море, ще й в готелі басейн. Таке розслаблення буває дуже рідко, і те, лише на роботі.

Скільки років ти не виходила на велику сцену? Я так розумію, була така суттєва пауза, коли ти насолоджувалась, можливо, материнством.

  • Не можна сказати, що я взагалі не виходила на велику сцену. Я на неї виходила періодично між народженням дітей. Народила старшого, і кар’єра в 90-х роках з «Територією А» дала змогу стати популярною співачкою, як зараз кажуть «Легенда 90-х».
    Потім якийсь час після народження другої доньки я самостійно вирішила більше не виступати на сцені, бо хотіла більше приділяти часу дітям, сім’ї. І як тільки почала повертатися на сцену – завагітніла Левчиком, і нарешті тоді я почала працювати над сольною кар’єрою. Почали їздити в АТО, в госпіталі, дуже багато стало благодійної діяльності, одночасно виступали, робили нові пісні. Розпочалося планування ще одного, так званого, «сольника» через рік в одному з київських клубів. І тоді я знов знала, що вагітна четвертою дитиною. І певно така моя доля співачки! Я вирішила: якщо після четвертої дитини не захочу на сцену – значить остаточне вже «Ні».. Я не знаю що це було за «нове дихання», четверте чи яке, а я вважаю себе птахом-феніксом: згораю в одній справі дотла, щоб потім  відродитися і поринути в нові проекти з новими силами.

Чи важко у наш час у нашій країні бути багатодітною мамою?

  • Звичайно, всі мами мене зрозуміють. Навіть небагатодітною важко, а багатодітним ще важче. Якби не моя сімейна підтримка з боку чоловіка, мами чоловіка – я би не змогла розпочати все практично заново. У нашій країні це так само важко, як бути багатодітною мамою.

Як тобі так вдається тримати себе у прекрасній формі?

  • Варто знаходитися лише у дуже жорстких умовах, працювати над собою: на це впливає і дієта, і спортивний зал, і відмова від всього солодкого. Моя донька завжди шуткує з цього приводу: ми підтримуємо здорове харчування, тому чіпси тільки зі сметаною і зеленню, ніякого бекону і ковбасок, а кока-кола – лише без цукру!

Скажи мені, будь ласка, якби ти могла повернутися у 90-ті з тим  багажем знань, досвідом, які маєш станом на сьогодні, то що би ти змінила у своїй творчості?

  • В творчості не знаю чи змінила би щось, бо та ранішня творчість тоді була актуальна, і вона сприймалася нормально слухачами та фанатами. Я би змінила лише свою подальшу артистичну долю. Коли закінчився контракт у «Території А», і я поринула в дуетну роботу зі своїм колишнім чоловіком, то повністю вкладалася в дуетний проект, іноді робила щось для своєї сольної кар’єри, допоки не народилася донька. Я би зараз так не зробила: дуетний проект відходив би на другий план, а на перший всеодно би працювала для себе: записувала альбоми, знімала кліпи. Таким чином кар’єра би не пішла на спад, і, можливо, важче було би у подальшому взагалі відмовитись від творчого хисту.

Коли тобі важче було творити: раніше чи зараз?

  • Раніше не було розуміння важливості власної творчості. Тоді я могла придумати класну пісню, якось забутися, забити, відволіктись – і вже пісні немає. А потім ти розумієш, шо цю ідею вже хтось підловив, адже, як знаєте, всі думки у повітрі висять, і вони пливуть до іншого вокаліста. І то стає його піснею, а не моєю. Хоча я придумала.. Але не записала. А зараз я записую будь-яку пісню, потім її відкладаю на слушні часи. І зараз легше, бо з віком є розуміння того, що я мушу записувати, дарувати та продавати.

Що має бути на душі, щоб тобі в голову якраз «припливла» ідея для нової пісні?

  • Це не від чого не залежить. Наприклад, пісня «Божевільна» народилася через страшну депресію, тоді я не знала куди далі мені рухатись. Вона стала дико популярна через те, що люди переживали те саме, що і я. Буває таке, що коли гуляємо з дітьми, то я водночас спостерігаю за ними, щоб хтось не заліз під гойдалку, щоб ніхто не образив мою дитину, і наспівую нову мелодію на диктофон. Наприклад, ще взяти до уваги пісню «Знаки»: вона показує натуру жінки, яка буває білою пухнастою і також чорною агресивною пані. Ця пісня про кохання і про те, як ці дві натури вживаються в жінці, пісня про те, якими ми знаками закінчуємо попередні відносини, якими знаками починаємо наступні. Також вона і про те, що інколи у відносинах буває три крапки, а інколи знаки запитання, впродовж яких ми мислимо, що робити далі. Такий філософський напрям.

Якою ти себе бачиш через років 10? Чи зміниться і буде взагалі з тобою твоя творчість?

  • Моя творчість буде такою завжди. Я, власне, не змінилася, і досі залишилась божевільною в серці. Люблю класно відпочивати, кудись витрачати свою енергію, і не люблю сидіти вдома. В середині мене і до сьогодні дівчина років 20.

Оскільки зараз записуються активно  пісні, я можу передбачити, що все-таки триває робота над новим альбомом. Чи це насправді так?

  • Ще й як триває! У нас вже 11 пісень, і ми більшість треків робимо обов’язково за замовленнями всіх тих людей, які пам’ятають мою творчість ще з 90-тих. Моя віддана аудиторія попросила переробляти деякі пісні в сучасній інтерпретації, наприклад, такі як «Твій літак», «Розлука». І отже, восени ми робимо презентацію альбому в Києві. А Львів обов’язково буде одним із перших міст, в яких представимо публіці нові композиції.

Від себе залишається лише щиро подякувати нашій Марині Одольській, і палко хочеться, щоб таких пісень як «Небо», «Знаки», «Твій літак» було ще безмежно багато, адже заради таких пісень, такої музики з’являється бажання Жити. Такі композиції допомагають пережити кожен день з гордо піднятою головою.